Єдиний державний кваліфікаційний іспит Кафедра кібербезпеки

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 25.11.2024 р. №1658 єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності 125 Кібербезпека першого (бакалаврського) рівня вищої освіти буде проведено 29 квітня 2025 р.

Результати проведення ЄДКІ за спеціальністю 125 Кібербезпека у 2024 році: переглянути

Програма ЄДКІ

Програма Єдиного Державного Кваліфікаційного Іспиту зі спеціальності «Кібербезпека» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти затверджена наказом Міністерства освіти і науки №980 від 4 листопада 2022 р.

Узагальнена програма Єдиного Державного Кваліфікаційного Іспиту зі спеціальності «Кібербезпека» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти

Найменування розділу	Питома вага розділу
Законодавча та нормативно-правова база, державні та міжнародні вимоги, практики і стандарти в галузі інформаційної та/або кібербезпеки	8-12%
Інформаційні технології в інформаційній та/або кібербезпеці	14-18%
Безпека інформаційно-комунікаційних систем	15-25%
Комплексні системи захисту інформації	8-10%
Управління інформаційною та/або кібербезпекою	16-20%
Криптографічний захист інформації 11	11-15%
Технічний захист інформації 12	12-16%

Когнітивні рівні, необхідні для відповіді на запитання за темою:
Рівень А. Знання.
Рівень В. Знання, розуміння.
Рівень С. Знання, розуміння, застосування.
Рівень D. Знання, розуміння, застосування та аналіз/синтез/оцінка.

Деталізована програма Єдиного Державного Кваліфікаційного Іспиту зі спеціальності «Кібербезпека» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти

Код	Найменування розділу/ підрозділу/ теми	Питома вага, %	Когнітивний рівень
1	ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, ДЕРЖАВНІ ТА МІЖНАРОДНІ ВИМОГИ, ПРАКТИКИ І СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА/АБО КІБЕРБЕЗПЕКИ	8-12
1.1.	Законодавча та нормативно-правова база України в галузі інформаційної та /або кібербезпеки	6-8
1.1.1	ЗУ «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію»		В
1.1.2	ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»		В
1.1.3	ЗУ «Про державну таємницю». «Про захист персональних даних»		В
1.1.4	Постанова КМУ від 19 червня 2019 року № 518 «Про затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури»		В
1.1.5	Державні Стандарти України в галузі інформаційної та/або кібербезпеки ДСТУ 3396.0,1,2-97 ДСТУ ISO/ІЕС 15408-1:2017 (ІSО/ІЕС 15408-1:2009, IDT)		В
1.1.6	Нормативні документи з технічного захисту інформації НД ТЗІ 1.1-003-99 «Термінологія в галузі захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу» НД ТЗІ 2.5-004-99. «Критерії оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу»		В
1.2.	Міжнародні стандарти в галузі інформаційної та /або кібербезпеки	2,5-3,5
1.2.1	Регламенти ЄС в галузі кібербезпеки Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/881 від 17 квітня 2019 року «Про Агентство Європейського Союзу з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) та про сертифікацію кібербезпеки інформаційно-комунікаційних технологій»		В
1.2.2	ISO 27001, ISO 27002, ISO 27003 ISO/IEC 15408-1, 2, 3		В
2.	ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ТА/АБО КІБЕРБЕЗПЕЦІ	14-18
2.1.	Інструментальні та прикладні застосунки в інформаційній та/або кібербезпеці	3,5-4,5
2.1.1	Мережева модель OSI. Основні протоколи стеку TCP/IP		В
2.1.2	Віртуалізація (принципи, гіпервізори)		В
2.1.3	Архітектура комп’ютерів		В
2.2.	Методи і засоби обробки інформації	5-7
2.2.1	Алгоритмізація та програмування (без прив’язки до конкретної мови програмування)		В
2.2.2	Основи об’єктно-орієнтованого програмування (Класи, Методи, Перевантаження, Наслідування, Узагальнення)		В
2.2.3	Методи сортування та пошуку даних		В
2.3.	Операційні системи	5-7
2.3.1	Архітектура операційних систем		В
2.3.2	Процеси і потоки в операційних системах		В
2.3.3	Керування пам’яттю в операційних системах		В
2.3.4	Файлові системи		В
2.3.5	Захисні механізми операційних систем		В
3.	БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ	15-25
3.1.	Захист інформації, що обробляється та зберігається в ІКС	1,5-2,5
3.1.1	Процедури ідентифікації, автентифікації, авторизації користувачів		В
3.1.2	Резервування інформації та компонентів ІКС		В
3.2.	Програмні та програмно-апаратні комплекси ЗЗІ	5-7
3.2.1.	Антивіруси, міжмережеві екрани (призначення, архітектура, функції)		В
3.2.2.	IPS, IDS (призначення, архітектура, функції)		В
3.3.3.	Системи контролю та управління доступом в ІКС (Active Directory, ACL)		В
3.3.	Відновлення функціонування ІКС після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв та відмов різних класів та походження	2,5-3,5
3.3.1.	Організаційно-технічні заходи відновлення функціонування ІКС		В
3.3.2.	Журнал аудиту подій		В
3.3.3.	Політики резервного копіювання даних		В
3.4.	Моніторинг процесів функціонування ІКС	2,5-3,5
3.4.1.	Джерела інформації про події та типи подій, що аналізуються в системах моніторінгу		В
3.4.2.	Система візуалізації та управління подіями (SIEM)		В
3.4.3.	Аналіз подій		В
3.5.	Механізми безпеки комп’ютерних мереж	5-7
3.5.1.	Протоколи безпеки на канальному рівні		В
3.5.2.	Протоколи безпеки на мережному рівні (IPSec)		В
3.5.3.	Протоколи безпеки на транспортному/сеансовому рівні (SSL/TLS)		В
3.5.4.	Протоколи безпеки прикладного рівня (HTTPS)		В
3.5.5.	Протоколи автентифікації прикладного рівня (RADIUS)		В
3.5.6.	Віртуальні приватні мережі (VPN)		В
4.	КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ	8-10
4.1.	Проєктування, створення, супровід КСЗІ	1,5-2,5
4.1.1.	Дослідження середовищ функціонування ІС – середовища користувачів, обчислювальної системи, фізичного середовища, інформаційного середовища та побудова моделі загроз		В
4.1.2.	Вибір методів та засобів забезпечення необхідного рівня ІБ		В
4.2.	Моделі загроз та моделі порушника	4-6
4.2.1.	Загрози цілісності		В
4.2.2.	Загрози доступності		В
4.2.3.	Загрози конфіденційності		В
4.2.4.	Загрози через технічні канали		В
4.2.5.	Загрози автентичності		В
4.3.	Оцінка захищеності інформації в ІКС	1,5-2,5	В
5.	УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ ТА / АБО КІБЕРБЕЗПЕКОЮ	16-20
5.1.	Управління кіберінцидентами	3-5
5.1.1.	Поняття кіберінцидента / кібератаки		А
5.1.2.	Розслідування кіберінцидентів / кібератак		В
5.2.	Управління ризиками в інформаційній та / або кібербезпеці	8-12
5.2.1.	Ризики інформаційної безпеки	4-6	А
5.2.2.	Аналіз та оцінка ризику. Прийняття ризику. Зменшення ризику. Страхування (перекладання) ризику	4-6	С
5.3	Політика інформаційної безпеки	3-5
5.3.1.	Розробка політик ІБ при забезпеченні бізнес-процесів		В
5.3.2.	Дотримання політик ІБ при забезпеченні бізнес-процесів		В
6.	КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ	11-15
6.1.	Математичні основи криптографії та стеганографії	1,5-2,5
6.1.1.	Модулярні обчислення		С
6.1.2.	Елементи теорії чисел. Алгоритм Евкліда. Теорема Ейлера. Теореми Ферма. Обчислення у скінченних полях		С
6.1.3.	Умови стійкості шифрів		В
6.1.4.	Однонаправлені функції, функції гешування		В
6.1.5.	Псевдовипадкові послідовності в криптосистемах		В
6.1.6.	Обчислення в системі чисел з плаваючою точкою		В
6.2.	Симетричні криптосистеми	4-6
6.2.1.	Модель симетричної криптосистеми		В
6.2.2.	Класичні методи шифрування. Шифр Цезаря, Вернама. Квадрат Полібія. Шифр гамування		С
6.2.3.	Блокові шифри. DES, AES, ДСТУ ГОСТ 28147-2009, ДСТУ 7624:2014 (довжина ключів, довжина блоку вхідного тексту, кількість раундів, крипостійкість, режими роботи згідно ДСТУ ISO/IEC 10116:2019)		В
6.2.4.	Потокові шифри. RC4, STRUMOK. (довжина ключів, крипостійкість)		А
6.3.	Асиметричні криптосистеми	3-5
6.3.1.	Модель асиметричної криптосистеми		В
6.3.2.	Шифри RSA, Ель Гамаля (EG)		В
6.3.3.	Генерація спільних секретних ключів Діффі-Хеллмана (DH)		С
6.3.4.	Електронний цифровий підпис DSA		В
6.4.	Цифрова стеганографія	1,5-2,5
6.4.1.	Поняття цифрової стеганографії		В
6.4.2.	Модель стеганосистеми. Основні вимоги до стеганосистеми		В
6.4.3.	Відкриті, напівзакриті, закриті стеганосистеми		А
6.4.4.	Поняття ЦВЗ, класифікація		А
6.4.5.	Метод модифікації найменшого значущого біта		В
7.	ТЕХНІЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ	12-16
7.1.	Технічні канали витоку інформації	5-7
7.1.1	Вібро-акустичний канал витоку інформації		В
7.1.2	Електричний канал витоку інформації		В
7.1.3	Електромагнітний канал витоку інформації		В
7.1.4	Оптичний та оптоелектронний канал витоку інформації		В
7.1.5	Параметричний канал витоку інформації		В
7.2.	Методи та засоби технічного захисту інформації	7-9
7.2.1	Пасивні методи та засоби захисту інформації від витоку технічними каналами		В
7.2.2	Активні методи та засоби захисту інформації від витоку технічними каналами		В
7.2.3	Методи пошуку та блокування засобів негласного отримання інформації		В
7.2.4	Методи та засоби технічного захисту інформації від витоку вібро-акустичними каналами		В
7.2.5	Методи та засоби технічного захисту інформації від витоку електромагнітними та електричними каналами		В
7.2.6	Методи та засоби технічного захисту інформації від витоку оптичними та оптоелектронними каналами		В
7.2.7	Методи та засоби технічного захисту інформації від витоку параметричними каналами		В
7.2.8	Системи відеоспостереження, охоронних сигналізацій, контролю доступу		В